Cxemcast 050 – Ernestas Sadau

01. Vainio/Vaisanen/Vega – Incredible Criminals [Blast First]
02. Dj Nephil – The Fall (JASSS Remix) [Gravitational Waves]
03. Maoupa Mazzocchetti – You Only Have Records Without Lyrics [Knekelhuis]
04. Die Form – Uns Kill (Murray CY Edit) [Knekelhuis]
05. NGLY – C75 M68 Y67 K90 [L.I.E.S]
06. Muslimgauze – Untitled 1985 [Optimo Trax]
07. Dj Normal 4 vs Akix – BrikkaZ [Fuck Knows Where From]
08. Celldöd – Falska Gudar (Vocal Mix) [Kess KIll]
09. Super Popular Track – But Nobody Putting In The Mix [Rasputin Records]
10. Spoiled Drama – Syndrome [SFC Rec]
11. Konstantin Tschechow – Bretton Woods [Rat Life]
12. Somebody Sent Me This Track – And I Dont Rememmber Who [Classic Jokes]
13. Tense – Disconnect Myself [Mannequin]
14. The Rattler Proxy – Follow (M.W. Cut) [Unreleased]
15. Deekay Jones – New York New York [Shaddock Records]
16. Dj Overdose – Bizzaro World [Crème Organization]

«Digital Tsunami» починалося як радіошоу, а вже після переїзду до Лондона ти почав робити вечірки і блог. Чи допоміг Лондон у цьому?

Впевнено можу сказати, що Лондон дав мені багато можливостей і контактів по всій Європі. Більше того, лондонські нелегальні вечірки у сквотах дали мені розуміння того, що є добре, а що – погано. Тут все відбувається просто: ти зустрічаєшся з артистами і однодумцями особисто, а не намагаєшся познайомитися з ними через інтернет. І це найголовніше, що можна знайти в Лондоні – розуміння сцени, відчуття музики, досвід і незабутні враження. У Литві, на жаль, не вистачає критичної маси людей, які змогли б піднімати сцену.

Ти все ще живеш у Лондоні? Що зараз відбувається з лондонським нічним життям і як, на твій погляд, знову повернути місту титул музичної столиці?

Я жив у Лондоні 7 років, а кілька місяців тому повернувся з В’єтнаму до Вільнюса. Мені подобається багато подорожувати. Але я сумую за Лондоном, тому ми й досі робимо там наші вечірки «Digital Tsunami». Вже не так часто, звичайно, але приємно повернутися до Лондону 3-4 рази на рік, проте тільки на кілька днів. Лондонське нічне життя зараз переживає один з найгірших періодів, як і кілька років тому – бюрократія цілковито руйнує нічну культуру і сцену.

Музика – це інша справа. «CafeOTO» робить цікаві і дивні вечірки, «Corsica Studios» час від часу збирають гідні лайн-апи, іноді організовуються нелегальні рейви в Ессексі. Хоча для такої великої сцени грає занадто багато драм-н-бейсу, дабстепу, ґериджу, жахливого діп-хаусу якщо бути зовсім відвертим. Що поробиш, це Великобританія та її стиль.

«DigitalTsunami»це насамперед вечірка чи блог? Чи ці поняття є нероздільними?

Це сильний наркотик, який викликає звикання після першої спроби. Найголовніше для мене – це просувати справжню рейв музику через інтернет і за допомогою вечірок. Вони точно невіддільні одне від одного. Але сама ідея, що лежить в основі «Digital Tsunami», досить проста і не нова. Можливо, наш музичний смак здається трохи дивним, але нас не хвилює, що думають інші.

Скільки людей причетні до «Digital Tsunami»?

Зараз нас троє, ми всі друзі. Як засновник та ідеолог «Digital Tsunami», я спілкуюся з артистами, роблю подкасти з ними, займаюся букінгом для вечірок, генерую нові ідеї та проекти. Роман є співзасновником і курує технічну частину, поєднуючи цю роботу зі статусом резидента вечірки. Він займається онлайн-питаннями, організацією літнього табору «Digital Tsunami» та координує продакшн вечірок у Лондоні. Кестутіс приєднався до нас близько року тому. Він займається проведенням вечірок у Литві і численними додатковими проектами, спрямованими на поліпшення і модернізацію нашої платформи.

До речі, ми шукаємо редактора для нашого сайту. Напишіть нам, якщо хочете спробувати: info@digital-tsunami.org

Крім цього, ти був одним із засновників фестивалю «Supynes» в Литві. Якби ти залишився, ти продовжував би цим займатися як і раніше?

Чесно зізнатися, мені важко відповісти. У мене є «Digital Tsunami», який і так вимагає багато часу й уваги. Стільки зусиль було вкладено в усі наші вечірки у Великобританії, Франції, Литві, що у мене не залишається часу для фестивалю. Я зараз більше зосереджений на своїх проектах, які прагну зробити якісно і хочу бачити відповідний результат.

З приводу «Supynes» ти говорив, що не згоден з ідеєю цього фестивалю: «проблемою Литви є те, що завжди потрібно привозити хітових продюсерів, артистів, які вже відомі у всьому світі». Чи й досі ця проблема є актуальною?

Звичайно. Більшість литовських промоутерів знають не більше, ніж список «Топ-100 діджеїв» від «Resident Advisor». Що ще додати. Я відчуваю себе білою вороною у своїй країні. Це одна з причин чому я знову їду з Литви і буду жити у Франції. Як довго? Не знаю.

Чим цікава литовська електронна сцена?

Не знаю, що і сказати... Я не надто стежу за тим, що відбувається в Литві. Хоча ми з Кестутісом намагаємося сперечатися з місцевими промоутерами про те, якою має бути справжня класна музика, а яка такою не є. Зізнаюся, іноді дуже кумедно та смішно їх тролити. Існує хороший лейбл під назвою «Auterkeia», що випускає досить прогресивний індастріал, пауер електронікс та ембіент.

Хотів би ти зробити фестиваль «Digital Tsunami» в майбутньому?

Ми вже робили фестиваль в Литві. Минулого літа відбувся наш перший літній табір, де грали Innsyter, Mario Moretti, Kristopher Hall, S13, Elena Sizova і багато локальних артистів. Атмосфера була ідеальною. У такому ж форматі готуємо другу подію, яку плануємо анонсувати на Різдво і Новий рік. Хоча... можете вже нічого не планувати на середину серпня. Концепція дуже проста: музика, яка нам подобається, і люди, яким подобається вона і те, що ми робимо в цілому.

В одному з інтерв’ю ти казав, що віддаєш перевагу музиці, зробленій на аналогових інструментах, а не на комп’ютері. Невже це протистояння досі актуальне?

Лише в моїй голові.

Як ідуть справи з твоєю власною музикою? Чи скоро очікувати реліз?

Я тільки недавно почав писати музику, поки не знаю, що з цього вийде. Можливо, я надішлю записи декільком хлопцям і вони захочуть випустити їх. Подивимося.

Які плани у «Digital Tsunami» на майбутнє?

По-перше, робити більше вечірок в різних країнах. Може запустимо власний лейбл, не знаю. Я більше живу, ніж думаю і планую. Я Hardcore Zen Master.



Інтерв’ю взяв Богдан Конаков.