Cxemcast 038 – Nikolajev

01. Lee Gamble - B23 Steelhouse
02. Hank Jackson - Chicken Fried Shrimp
03. Dreams - Night Cap
04. Battista - What Am I Supposed To Do Now
05. Wyndell Long - Asphasia
06. Primitive World - Purple Caps
07. Buttechno - Silent E
08. Vinalog - Addiction
09. Rebeval - Chantage
10. Gesloten Cirkel - Charming Snorre
11. Magnar Solberg & Torstein Mills - No-No 3 A
12. Player - Player Seven 007 B
13. T.V. Out - Lights Out (Greg Beato Remix)

 

Ти один із засновників талліннського клубу «Lekker». Чому ви вирішили його відкрити? Наскільки це було важко?

Так, ми з друзями його відкрили півроку тому. Таллінну не вистачало гідного клубу. Нічного життя в місті фактично не було, як і місць з цікавою якісною програмою. Звичайно, важко відкривати клуб у місті, де більшість людей звикли ходити в бари з безкоштовним входом для того, аби поспілкуватися, а не потанцювати. Всі ніби застрягли в якомусь незрозумілому стані між невіглаством і нудьгою. Мені ж здається, що варто бути більш відкритими до чогось нового. До того ж, складністю для відкриття є невелика локальна сцена. Тому нещодавно ми вирішили створити звукозаписний лейбл, де будуть видаватися наші власні записи, а також релізи від інших естонських музикантів.

Виходить, що в Талліні немає інших клубів, окрім «Lekker»?

Був бар «Protest» – головне місце, куди всі ходили, легендарний бар... Я там працював, коли мені було 16, і саме там я почав діджеїти. Але нещодавно «Protest» закрили, а на його місці збираються побудувати черговий хмарочос. Ще в Таллінні є кілька вечірок, які переїжджають з місця на місце. Наприклад, «Mutant Disco», які вже протягом вісімнадцяти років організовує Рауль Саареметс.

Як до вас ставиться місцева влада?

Я б сказав, що у нас досить непогані взаємини. Ми не обмежені часовим лімітом і можемо продовжувати вечірку до тих пір, поки не розійдуться люди. Кумедно, але «Lekker» розташований під центральною площею міста, а над нами знаходиться будівля міськради. Насправді, це не найкраще місце для клубу через підвищену увагу до нас.

Я чув про фактичну сегрегацію естонського і російського населення. Як це відображається на нічному житті? Чи правда, що є вечірки тільки для росіян або, навпаки, лише для естонців?

На жаль, так і є, ми майже не перетинаємося. Звичайно, у мене є кілька знайомих серед росіян, але це не береться до уваги. Це навіть послужило головною причиною того, що я почав серію вечірок під назвою «Діма», аби привернути російськомовну молодь, яка любить ту ж музику, що і ми, але сидить вдома. Поки що похвалитися нічим, але я не втрачаю надії побачити на танцполі естонців і росіян разом.

Яка історія естонської локальної сцени?

Рауль Саареметс, більш відомий як Ajukaja, він же Hüpnosaurus – це наш своєрідний «наставник». Він пише музику вже більше тридцяти років і зупинятися не збирається. У минулому було декілька груп, які робили хаус, але всі вони давно не при справах. Хоча деякі хіп-хоп та хаус-продюсери з дев’яностих іноді грають діджей-сети.

На кого з молодих естонських музикантів варто звернути увагу?

Перш за все, я б виділив Kadajane, а також Bakey USTL, Endamisi Salamisi, Kask і Neuronphase.

Чи багато в Естонії звукозаписних лейблів?

Всього лиш кілька. Є, наприклад, «Frotee Records», які випускають дуже хорошу музику, займаючись в основному перевиданням невідомої локальної музики. Решта – це лейбли олдскульних продюсерів, на яких вони випускають свій матеріал.

Кілька тижнів тому вийшла твоя платівка «Nikolajev EP». Це твій перший реліз?

Так, це мій дебют, платівка вийшла на лейблі «Collect-Call». Наступним я планую реліз під псевдонімом Dima Disk на лейблі «Porridge Bullet».

Як ти почав займатися електронною музикою?

Коли я вперше потрапив на вечірку «Mutant Disco» в 15 років. Тоді я почав збирати гроші на синтезатор і пішло-поїхало, як кажуть.

Ти прихильник аналога?

Після того, як помер мій і без того слабкий комп’ютер, я почав робити музику на аналогових інструментах, записуючи треки на касети і т.д.

На якому сетапі ти зараз пишеш музику?

Мені дуже подобається, що зараз роблять Korg, особливо MS-20 Mini і EX 800. Зараз чекаю посилку з Minilogue. Крім цього, використовую Octatrack, Waldorf Streifett, Microkorg, TB-3, Electribe ESX: на цих інструментах був записаний мій перший міні-альбом.

Яке майбутнє у клубу «Lekker» і естонської сцени в цілому?

We Gonna Change The Game!



Інтерв’ю взяв Богдан Конаков.