Cxemcast 037 – Kiddmisha

01. John Daly – Meltdown (Echologist Dub)
02. Coni – Bunkers Groove
03. Grad_U – Hydrogen Reactor
04. Atheus – Hypno Chamber
05. Serebryansky - Arcadia (Unsigned)
06. Dj Qu – The Zones
07. Kangding Ray – Isib
08. Lerosa – Plesso
09. Stefan Rein - Ladyboy
10. Untidy – Untitled
11. Steaward - 6am
12. Antigone – The Wizard
13. Unbroken Dub - Monogroove
14. IV Mickey - Tvzoid (Forthcoming)
15. Sascha Rydell – Identified
16. Giulio Etiope – Lost In Subway (Jeroen Search Remix)
17. Traumprinz – Big Baby Jesus


 

Навіщо ти робиш музику?

Дуже давно я зрозумів, що музика займає більшу частину мого життя і це заняття мене надихає. Зупинятися я, безумовно, не збираюся.

Розкажи про свої релізи.

Мій перший реліз був виданий на інтернет лейблі «Chevengur Melody». Після цього з’явилися результати спільної роботи з музикантом Apoena: трек на лейблі «Mysterious Russiаn Soul», дві платівки-збірки на лейблах «Simple Things» і «Allnight», і ще один трек вийде незабаром. Крім цього, є дві компіляції на вінілі з моїми треками на «Fox Trax» і новому українському лейблі «Noneside». Уже в цьому році виходить моя перша сольна платівка.

Яку музику видає лейбл «Noneside»?

«Noneside» – це новий і досить перспективний український лейбл, власником якого є музикант Lostlojic. «Noneside» робить акцент на незвичайне, «підвальне» звучання. Коли мені запропонували реліз, я погодився.

Чи давно ти пишеш треки?

Я почав писати музику близько семи років тому, коли після прослуховування великої кількості електронної музики я вирішив спробувати створити свій трек. Підтримка і поради інших музикантів направили мої зусилля в потрібне русло і мотивували продовжувати працювати. Через декілька років я поставив собі за мету видавати власну музику на фізичних носіях.

Наскільки змінилися твої пріоритети і підходи в написанні музики за ці сім років?

З’явилася якась серйозність в музиці. Більше часу приділяю роботі з деталями, так як трек повинен звучати для мене ідеально, аби потім не думати що я міг би поміняти чи зробити краще.

Чому для тебе настільки важливий фізичний носій?

Я з повагою ставлюся до музики на вінілі, він змушує відбирати найкращий матеріал з написаного, видавати тільки один з півсотні треків. Це зовсім інше, ніж щотижневий вихід і поява в продажу нового релізу через Beatport. Вініл мотивує і передбачає більш ретельну роботу з деталями.

Як проходить процес написання треку?

Складно сказати. Немає конкретно одного жанру, з яким я працюю. Все виходить само собою і дуже багато залежить просто від настрою. Буває, вдається за вечір зробити багато нарисів або завершити трек, але на наступний день з них абсолютно нічого не подобається і хочеться сказати: «Що це за нісенітниця?». Проте все написане я залишаю, адже буває, що додавши згодом кілька деталей, отримуєш ту саму гармонію, яку хотів втілити спочатку.

На якому сетапі ти втілюєш ці ідеї?

Я працюю з софтом і знаю, як зробити саме те звучання, яке я хочу. Є кілька іграшок, наприклад, поліфон Maestro, але в своїх треках я поки його не використав. Для мене так само важливий момент семплювання, коли можна вставити петлю записаного галасу ринку або вирізану деталь радянської казки. Але незабаром у мене з’явиться залізо, яке внесе гармонію в роботу і поліпшить якість звуку.

Хто, або що, тебе надихає?

Не буду називати конкретних імен, але є кілька лейблів, які надихають, такі як «Udacha» і близькі до них за концепцією.

Чи важко бути музикантом тут, в Україні?

Оскільки у мене в пріоритеті стоїть написання музики, то я вважаю, що абсолютно немає значення, де ти живеш. Місцезнаходження не впливає на звучання треку, який виходить в результаті.

Чому ти вважаєш, що місце  не впливає на музику?

Коли ти занурюєшся в написання треку, ти забуваєш про все, що відбувається навколо.

У тебе виходить жити тільки музикою?

В принципі, жити однією лише музикою я не можу, так як завжди є інші життєві турботи, але більшість вільного часу я приділяю роботі над новим матеріалом.



Інтерв’ю взяв Богдан Конаков.