Cxemcast 035 – Kreep

 

 

01. Pavel Ambiont – Tau Ceti
​02. The Exaltics – The Hunch (Hadamard's Ravage Of The Planet)
03. Itinerant Dubs – Weaving Dub (DJ Stingray RMS Mix)
04. Andrea Parker – Freaky Bitches
05. Cybonix – Shake Yo Body
06. DJ Assault – Drip Drop
07. DJ Nobel – A18
08. Computor Rockers – Green Screen
09. DJ Nobel – A08
10. The Exaltics – The Hunch
11. Markus Suckut – MS1987 B
12. DJ Nobel – A04
13. Robert Hood – Power To Prophet
14. DJ Nobel – A13
15. Antigone – The Mechanics
16. Gesloten Cirkel – Asleep

Ти один з засновників Dark Side Of Techno, яка організовує вечірки в Гродно. Яка в них ціль і як вони виглядають?

Ми створили цю спільноту в 2010-му році разом з Вадимом Нобелем. Важко сказати, чи була тоді якась ідея. Напевно, це просто була назва нашої першої вечірки, на якій лунали техно, електро й ейсід. Перші вечірки ми робили своїми силами, а вже згодом почали долучати місцеву спільноту — тих, з ким збігалися смаки, але кому було чим нас вразити водночас. Потім почалися привози діджеїв і музикантів зі столиці. Також ми скооперувалися з польською тусівкою Technosoul і стали активно кликати їх на наші події. Найпотужнішими, як на мене, стали привози DMX KREW і Hadamard.

Про публіку сказати важко — вона є, хоча місто невеличке. Утім, її точно не вистачає для серйозних привозів. До того ж, у нас завжди були проблеми з місцями: немає клубів, тож робимо вечірки в барах, які для цього не призначені.

Як можна описати музичну сцену Гродно?

Гродно — місто панк-року. Люди ходять на техно-рейви, а потім на наступний день ідуть на концерт місцевих гуртів. Мені завше подобалася місцева тусівка Overdose, яка робила чудові вечірки з гаражною музикою: починаючи з дабстепу й закінчуючи спід-гаражем. У нас також сильна хаус-сцена і багато артистів, які активно випускають записи.

Гродно відразу на двох кордонах — з Польщою й з Литвою. Відчувається вплив Заходу?

Так, вочевидь! Вплив величезний: ми живемо на кордоні й майже в кожного є віза, тож виїхати не важко. Одного разу я потрапив на фестиваль у Белостоку, де були Robert Hood й Aux 88. Знайомство з тим, що відбувається закордоном, багато чому нас вчить і допомагає. Але є й негативна сторона — люди люблять порівнювати: ось у них те є, а в нас немає; ось там квиток стільки коштує, а в нас дорожче. Тут уже нічого не поробиш — у нас інакші реалії.  

Гродно розвинутіше за інші міста Білорусі?  

Ми більше бачимо, маємо доступ до більшої кількості інформації. Але про розвинутість сказати не можу. У нас багато всього швидко закінчується — з’являється місце, яке стає культовим, а потім воно різко закривається з незрозумілих причин.

Як влада ставиться до техно-вечірок?

Усе, що вони не розуміють, — треба заборонити. Тому всі наші події напівлегальні. Ми не можемо їх рекламувати, бо буде штраф. Ми не можемо зробити щось масове й офіційне, бо це ж не музика, а “казна що”. До того ж, є цікава вимога про білоруську музику — на подіях має лунати більшість музики, яку зробили у нас.

Якось у 2010-му ми робили опенейр, на який з’їхалося дуже багато людей, наш друг допомагав знайти місце. І ось трапилася ситуація: ліс, під’їздять Жигулі, у машині два мужики, які прохають нашого друга їм щось “розмутити”. Вони всюди — держнакроконтоль не куняє! Хоча в Мінську ось все інакше.

А як у Мінську?

У Мінську я помітив спалах, це дуже тішить. Там роблять великі події з гарною музикою; там є попит, техно-хайп дійшов і туди, хоча й із суттєвим запізненням.  

Які в столиці відносини з владою?

Такі ж, як і в нас. Головна відмінність у тому, що це столиця, тож там хоча б якісь події влаштовують. Ніхто не знає, як довго в організаторів залишатиметься бажання продовжувати працювати, коли їх мучать перевірками. У якийсь момент скажуть, що там місце опозиції чи продають наркотики дітям.

Але Мінськ — велике місто, тож і відсоток ініціативних людей там більший. Вони щось і роблять: намагаються відстояти свої позиції, право на існування такої музики й альтернативних місць. У них це почало виходити, як на мене.

Кого з білоруських музикантів ти б виокремив?

З техно найавторитетніші — це Energun, чуваки з першої хвилі. Не так давно в них був виступ у Boiler Room. Також мені подобається творчість артиста Pavel Ambiont, трек якого, між іншим, я використав у цьому подкасті.

З гродненських я б виокремив Мишу Four Walls, Сергія Funkyjaws  — хлопці наразі випустили багато платівок, які отримали гарні відгуки від грандів хаус-музики. Ще виокремлю свого побратима і друга Вадима Nobel, який активно засів за написання музики й у нього чудово це виходить — його треки також є в цьому подкасті. Напевно, як і всюди, у нас багато хто пише в стіл — там також є крутий матеріал.

Розкажи про свій подкаст, чому саме така добірка?

Я довго думав, що записати. Версій було багато, але кожна заводила в глухий кут. Тоді я вирішив не обмежувати себе стилістично. До того ж, я хотів використати матеріал місцевих музикантів — показати, що таке Білорусь і Гродно, чим ми живемо, чим дихаємо, що любимо.

Є перспективи для розвитку сцени?

Є! Ми б давно могли вже опустити руки й обмежитися роботою й побутом, але ми наполегливо продовжуємо діяти. Не завжди активно, але вечірки робимо. Єдине: хотілося б, аби нове покоління долучилося до справи — також щось організовувало, розвивало місцеву сцену.

Зараз дуже помітно, що всі подалися в написання своєї музики, хоча раніше займалися винятково діджеїнгом. І в людей з’являється результат, вони розвиваються!

 

Інтерв'ю взяв Богдан Конаков.