Cxemcast 019 – Noizar

Перше питання прямо напрошується. Як йдуть справи з Wicked Bass зараз?

Та ніби непогано, нещодавно вийшло дві нових пластинки. Точно краще, ніж в минулому році, коли була велика пауза через зміну дистриб'ютора і проблем з курсом. Зараз же знову з'явилася можливість частіше випускати платівки, майже готові нові релізи до кінця цього року і це не може не радувати.

Багато платівок залишається в Україні або ж все йде в закордонні рекорд-шопи?

У мене був двічі невдячний досвід продажу платівок з рук, коли мені заздалегідь писало десятка два людей, але за фактом мені доводилося або їздити ці платівки самому розвозити, або питати щось в дусі "так ти будеш брати чи ні?", що розтягувало весь процес на 1-2 місяці. Тому, в підсумку, я вирішив, що нехай все продається в магазинах. Тобто, люди є, але гра не варта свічок. Принаймні зараз.

Виходить, що не так вже й просто бути хончо в Україні? Незважаючи на сильні релізи, коментарі та, в хорошому сенсі слова, статус лейблу.

Та ну, чому ж? Я не особливо страждаю від відсутності продажів саме в Україні. Вірніше, я не страждаю в фінансовому плані, просто шкода, що у нас ця культура не на належному рівні. Я вже не кажу про відсутність місця для продажу нових платівок взагалі. Ну і везти десять платівок на продаж, сам розумієш, точно не цікаво, хоча б через ту ж ціну на доставку. Але я налаштований оптимістично!

Чи замислювався ти про те, що прийде після платівок і куди взагалі рухається культура релізів?

Звичайно, мені хочеться вірити, що вініл ще довго буде в побуті хоча б невеликого кола людей (і діджеїв), нехай навіть як предмет фетиша. Але не помічати сучасні темпи розвитку цифрових технологій та їх вплив на музичну культуру просто неможливо. Це просто особистий вибір кожного: в якому форматі слухати (і випускати) музику. Мені, наприклад, подобаються всі.

Часом не плануєш релізи на касетах?

Я очікував це питання. Напевно, касети - це єдиний формат, який я не дуже розумію. Який є, швидше, забавою чи хайпом. Але, якщо є попит, значить є і пропозиція. Я точно нічого такого не планую, хоч парочку подарункових касет у мене є - виглядають непогано. Але у мене немає касетного плеєра і сумніваюся, що він з'явиться в найближчому майбутньому. Та й касети коштують не дешевше, ніж вініл.

У релізі все одно головне музика. Як ти знаходиш артистів та музику, яку потім випускаєш? Може є кумедні історії чи легенди?

Згоден. Музику найчастіше шукаю на саундклауді або з надісланих на пошту демо. Нічого нового - майже стандартний процес у всіх лейблів. Легенд і небилиць особливих немає, хіба що з останнім релізом від Hüpnosaurus. Архів з їх старими треками, які мені колись показав мій друг з Москви, дуже довго припадав пилом у мене на комп'ютері.

Багато надсилають хайпової брудноти?

Так, надсилають багато, але в більшості випадків це швидше нецікаве копіювання того, що вже виходило раніше. Таку музику Борис класно назвав ‘комп'ютерним лоуфаєм’. Або краще сказати ‘дешевим лоуфаєм’.

Поговоримо про мікс: в ньому чутно, що ти все ж шануєш басові традиції?

Я б скоріше назвав це любов'ю до ламаних ритмів, електро та всього такого. Так-то в бейс давно вже нічого цікавого не відбувається, окрім того, що роблять хлопці з Livity Sound і Hessle Audio.

Може просто всі пішли в андеграунд, звідки вони власне і вийшли?

Просто всі стали писати техно.

До речі, що ти думаєш про цю хвилю? У світі і, зокрема, в Україні.

Пам'ятаю, як з хаусом відбувалися подібні речі, коли всі різко почали писати і грати подібну музику, причому в найогидніших варіантах. Тільки я не думаю, що з техно трапиться така ж сумна історія - воно для більшості людей складніше буде, а техно-дісклоуже поки на горизонті не народжуються.

А ти сам нічого не пробував писати?

Мені Борис давав пару слушних порад і постійно натякав, щоб я – ледащо - приходив до нього в студію. Поки що далі родинної злагоди і досить дитячого едітінга треків не заходило.

З Борисом у вас вже міцний b2b організувався. Я його теж питав якось про ваш ‘дует’. Що вас об'єднало?

Боря - дуже хороший хлопець і улюблений український діджей з нестандартним смаком в музиці, у якого за всі роки знайомства я багато чого важливого почерпнув. Мені дуже подобається з ним грати разом і грати не завжди стандартну для себе музику. Не можу не визнати, що з ним довелося довго пристрілюватись, але кожен наступний спільний сет виходить краще за попередній. Ніколи не знаєш, який трек він зіграє наступним, чим ще здивує… так що йдеш як у музичну школу.

Хто для тебе став відкриттям півріччя?

Складно вибрати когось в такому короткому періоді, але точно з нових - це Rebeval, який на перевірку виявився не таким вже й новачком. Ще є Karen Gwyer, яку мені вдалося нормально розчути тільки недавно, і Glyn.

Лондон, Берлін і Штати…

Згадав, ще Lockertmatik!

Трохи про географію... Ти закордоном часто граєш?

Я частіше граю в Росії, в Європі грав лише раз минулого літа. Хоча, мені нерідко говорять хлопці з тих чи інших міст, щоб я писав, коли буду ‘в тих краях’. Проте, спеціально їхати кудись, щоб пограти - поки такого не було.

Ти спілкуєшся з багатьма зарубіжними хлопцями. Що вони знають про Україну? Або які враження тих, кого ти привозив - той же Ron або Lee Gamble?

Хтось знає більше, хтось - менше. Одні цікавляться політикою, інші - абсолютно ні. Звичайно, вони всі читають пресу, яка ніколи не покаже достовірну інформацію, дивляться на все крізь призму європейського або якогось там ще менталітету. Але все ті, хто був у нас, отримали масу задоволення - це факт.

А багато хлопців відмовилися їхати через незрозумілу ситуацію країні?

Раніше було більше відмов, але останнім часом ситуація кардинально змінилася. Яскравий приклад - та ж Helena Hauff, яка навесні 2014 го відмовилася до нас їхати за два тижні до вечірки, але зовсім недавно круто відіграла на Стрічці. Я до того, що зараз це питання не стоїть взагалі.

Це радує!

Було б ще більше грошей на артистів.

Але, з іншого боку, проявляються локальні зрушення. Вечірки з місцевими діджеями; промоутери, які вже не працюють відштовхуючись від привозів, а звідси – нові продюсери, так як в їх музиці зацікавлена сцена. Чи не так?

Згоден, тільки великого зростання кількості (і якості) продюсерів я поки не спостерігаю. Сподіваюся, ця ситуація зміниться незабаром.

Ходять чутки, що ти плануєш видати на лейблі когось із локальних артистів?

Так, я дійсно планую і вже спілкуюся з кількома хлопцями, але поки на 100% нічого не готово. Але це у мене як ідея фікс, так що все обов'язково вийде!

Як бос лейбла і діджей, що ти можеш порадити молодим людям, які теж стали на цей тернистий шлях?

Слухати якомога більше різної музики!

Наостанок хотілося запитати у тебе, Назар: який трек ти обов'язково поставиш на наступній Схемі?

Це буде Ludovic Navarre aka St Germain - Modus Vivend (youtube.com/watch?v=UGv_WrDPQlM).

 

 

Інтерв'ю взяв Богдан Конаков.