Cxemcast 061 – Vladimir Gnatenko

Раніше ти грав синтвейв і вітч-хаус. Що тобі подобалося в цих жанрах?

Мені було 14 років, я жив у Луцьку. Тоді ця музика здавалася мені чимось особливим. Узагалі я почав писати електронну музику, коли батько подарував мені електроакордеон Roland FR-3x по закінченню музичної школи. Тоді ж я відкрив для себе MIDI.

Чи пов'язуєш ти перехід до електро й трансу з переїздом до Києва? Розкажи про свою естетичну трансформацію.

Я не намагаюся свідомо писати електро чи транс, це просто музика, якою я захоплююсь останнім часом, а тому й записи, які вийшли з мене, можна описати так.

Як би смішно це не прозвучало, першою вечіркою, де я отримав музичний шок, була Схема. Після неї я провів місяці у спробах зрозуміти музику, яку не чув раніше.

Яка музика зробила тебе музикантом? Що ти слухав, коли врешті побачив себе ним?

Не знаю, як тут відповісти. Першими музикантами, які підштовхнули мене до цього, були Joy Division і Suicide.

Ти приїхав до Києва вчитися, але закинув це і «прописався» в клубі Otel’. Як ти знайшов його?

Хех, щойно вийшов з поїзда й заселився, я вирушив вивчати місто й зустрівся зі своїм товаришем. Ми гуляли вночі й побачились з його подругами — вони й запропонували відвідати Otel’. Після тієї ночі я ходив туди щотижня й одного ранку познайомився з Євгеном Костенко (співвласником простору). З того разу щоранку після вечірок ми джемили, і між нами спалахнула дружба. Тоді я й зрозумів, чого насправді прагне моє нутро.

Ти вже тоді вважав себе музикантом?

Ні, я став музикантом, коли почав по-справжньому жити цим.

Минулоріч ти привозив в Otel’ PTU з лейблу трип. Варто чекати на продовження? Чи робити вечірки — вже щось для тебе не близьке?

Близьке, та в мене ще не загоїлися рани після Deconstruct. Щойно фінансові умови дозволять провести вечірку-концерт, обов’язково організуємо!

У тебе виходить правдоподібно відтворювати звуки фауни в своїх композиціях. Це відображає твою внутрішню природу?

Та й флори теж. Я неймовірно люблю все живе, крім людей.

У тебе є творчі періоди? Чим вони відрізняються?

Звісно, їх багато. Кочовий спосіб життя змушує до потрібних і непотрібних контактів і обставин, вони й віддзеркалюються в моїй музиці. Перелічувати всі немає сенсу. Наразі я багато пишу музику в луцьких хлопців з LSS. Завдяки їм не сталась моя творча загибель, бо після роботи я можу проводити час із музикою.

У партіях Bulbul можна почути інтонації повчальної бесіди і виправдань. Хто з ким розмовляє?

Бюльбюль (птах) з інжиром.

Чому в твого проекту Sebra нема релізів? Лайв Sebra в ефірі 20ft просто відмінний.

Себру я створив для того, щоб викладати джеми — записи, які я не редагую. Своєрідна синергія — мене з інструментами.

Який ти синтезатор / драм-машина?

Певним синтезатором або драм-машиною я себе не відчуваю, але зараз мені близький wavetable-синтез.

Уявімо світ без музики. Чим би ти займався?

Замість музики я би малював.

Яка твоя найбільш смішна або безглузда робота заради грошей?

Постановник на телевізійному шоу. Назву краще не буду уточнювати.

Що означає для тебе слово «музика»?

Музика — друг, якому ти можеш довірити найпотаємніші переживання і думки, знаючи, що він тебе ніколи не зрадить.


 

Інтерв’ю взяв Саша Поляков.