Cxemcast 058 – Sasha Very

Давай спочатку про сет. Це лайв, відповідно, тут тільки твої треки, правильно?

Ситуація така — в сеті нема треків як таких, є послідовність паттернів, програма. Як і для Системи, подкаст для Схеми — це зіграна програма, яку я готував для виступів. Довести до кінця трек часто неможливо через брак ентузіазму, а от записати і показати міксом для класних хлопців — логічний вихід.

Кілька разів він різко переривається (принаймні, складається таке враження). Як ти його записував, що використовував?

Переривання, якщо чесно, це і є все, що зроблено спеціально для міксу. Старі записи, чернетки, джеми я додаю як інтро чи аутро або «перепочинки». Останній трек тут — від ситуативного проекту outambia (в учасників були рукавиці Outventure i Columbia) — sasspex, ой, вибачте, “sasspex :)”. Він — це лише педи з-під пальців Влада Бергмана + low-версія мого трека з серії чернеток «етюдність». Записую і компоную в Ableton. Отакий я халявщик.

Як в тебе з апаратурою? Що в тебе в домашній студії?

Вдома зараз умовна камера схову. Є і Nord, і Waldorf Blofeld, і якийсь рековий ділей (все залишив друг, який поїхав). Основний сетап — Korg EM-1, «кухонні» Volca (sampler i fm) і портастудія Roland (використовую як пульт і ефектор). Мені імпонує закритість середовища, де створюється музика, обмеженість конфігурацій. Так я надаю більше значення матеріалу. Бачити обмеження — це стимул їх обійти.

Майже всі, з ким я спілкувався перед нашою розмовою, акцентують увагу на твоїй продуктивності — це спосіб пробитись через насичену київську електронну тусівку чи в тебе просто назбиралось багато матеріалу?

Продуктивність? А який антонім, підкажи? От він мене характеризує більше. Принаймні, до зустрічі з Конаковим на новорічній вечірці у 2017 (він якраз поспішав за деки на мейн з бару). Мені захотілось уваги, я показав йому шкарпетки з фестивалю Unsound (злоті на покупку, до речі, позичав у Слави Лепшеєва), реакція була неоднозачна, а от настанова цілком — він сказав «Їбаш, Сань. Старайся стрибнути вище голови». Це максимально відповідало моїм планам і тільки зміцнило їх, але я не можу сказати, що постійно пишу музику. Швидше, кілька днів на тиждень. Деколи ще менше.

Моя музика — це сублімація. Щоб пробитись, треба просто показати своє бачення, як мені здається. Завжди так. Ну і особисті знайомства. Синдикати рулять.

Також кажуть, в тебе дуже цікаві лайви. Якщо так — опиши звучання типового.

Типове звучання цілком викладене в лайв-міксах. Дещо буває подовжено спеціально для вечірки, але в цілому, як було сказано раніше, мікс — це заархівований виступ. Звідси, до речі, можна зробити висновок, що я все ж не дуже продуктивний. Принаймні, в цьому аспекті.

В одному з твоїх міксів (для шанхайського проекту Mynah) ти змішав треки українських та французьких музикантів. Чому саме така комбінація?

Знову ж — синдикат. Брав треки тільки знайомих знайомих. З музикантами з інших країн я не дуже знайомий (а дехто не надіслав треки).

Було трохи неочікувано знайти на твоєму саундклауді, поміж усього іншого, EP з хештегом #AlternativeRock. Що за проект Снайхатт Трио?

Снайхатт Трио! Дякую за питання! Це дует барабанщика Сергія Харченка і гітариста Саші Полякова (це, власне, я). Це тяжка, але найбільш задушевна школа почуттів у моєму житті. Це музика, яку ми хотіли слухати, але не знаходили. Ми почали її робити, відшліфовуючи кожен призвук! Це найбільш трудомістка робота, яку я проробив за своє життя. У ній все — від фабули пісень і особистих стосунків та переживань до знайомства з цим великим світом і можливістю будувати свій надсвіт або підсвіт, якщо хочете. Ми переїжджали, пробували себе в дорослому житті, зустрічали любов, губили її, ридали, сумували, нервувались через гроші… так було років десь три. Дрібниці, одним словом, але дуже важливі! Снайхатт Трио виступали під назвою Michael Circle Meat, а зарелізились власне от як Снайхатт, бо остання назва означає щось ще менше, ніж та.

Розкажи, що ще любиш. Що слухаєш вдома чи поки розвозиш замовлення на роботі кур’єром? Хто/що на тебе найбільше впливає зараз?

Коли доставки — слухаю місто, коли нервуюсь у транспорті чи на вулицях — нашіптую пісні або реп. Впливає середовище і музика, яку роблять близькі. Споживання музики для мене — це другорядна річ (хіба для якогось ознайомлення чи дослідження).

Твій трек потрапив до недавнього шоукейсу лейблу Kiev House на NTS Radio, тому, думаю, тебе цілком можна питати таке — яке київське звучання #простозараз?

#простозараз — епігонство в більшості випадків. Бристоля чи Чикаго тут поки очікувати не варто (напівжарт), але це не значить, що в нас нема щирих музикантів. Вони є, і в них все буде добре.

Чого очікувати на Схемі та після Схеми від тебе?

Я мрію потрапити на Boiler Room як артист і увімкнути там аудіокнигу Льва Толстого «Перша сходинка». Там тільки кілька сторінок, але, якщо щось раптом, зможу прискорити відео в плеєрі ютубу, щоб вкластись у відведений час. Вона про вегетаріанство та милосердя (обіцяю, що на Схемі та інших якісних івентах буде тільки музика). В Boiler Room охоплення просто єбуняче, а контент дуже різноманітний і мені все пробачать, я думаю. Таким актом можна буде і похвалитись потім, але, боюсь, після моїх слів цей сценарій вже закритий.

 

Інтерв'ю взяв Дарко Лісень.