Cxemcast 056 – Lutto Lento

L.A. Williams - Terminal Feedback 
Zero Zone - Artificial V1.4
Nomine - Stomp
Angel Alanis aka A2 & Rees Urban - Work That Bitch
D1 - Risin
Joyrider - The Deadline (Original Mix)
Ēvil Grimace - 3 Litres 
Compa - Four Claps
Mark Hawkins - Mortality Reality 
DJ Rush - Djax-Up Beat
Burial - Indoors
T-Bone Castro - I Want Cha (T-Bone’s Masturbation Theme) 
ARIS 1201 - Ciao Geneve
Acre - Messages 
Jamie Bissmire feat. Alex Peace - Grinding It
T-Bone Castro - I Want Cha (T-Bone’s Masturbation Theme)

 

Чи це твій голос лунає на початку міксу?

На жаль, ні. Це L.A. Wiliams і його Terminal Velocity 1995-го року.

Звучання міксу нагадує часом не Lutto Lento, а DJ Tiger. Розкажи про це своє альтер его.

Так, я досі деколи виступаю під цим іменем. Зазвичай тоді моя музика швидша, емоційніша та напруженіша. Я мав особливий намір, коли записував цей мікс –  хотів змішати олдскульне пиздячне техно з лейблів штибу Djax-Up-Beats чи Pro-Jex із дабстепом, який часто програють саме на такій швидкості. У дабстепових треках зазвичай багато вільного місця, який можна заповнити чудовим важким ритмом. Увесь мікс тримається десь на рівні 140 ударів на хвилину.

Зараз подібну музику, згадуючи Гелену Гауфф, Dax J чи навіть Ніну Кравіц, часто називають майбутнім техно. Щоправда, не менше фахівців пророкують рух техно в аритмійний бік. Як гадаєш, переможе ритм чи його відсутність?

Багато людей називає будь-яку танцювальну музику «техно», а все, де ритм не є визначальним, – «ембіент». Мені цікавіше стежити й аналізувати, як музичні жанри змінюються, змішуються й розростаються через обмін ідеями, смислами та техніками одне одного.

Ти записав для Resident Advisor мікс у жанрі денсхолл, якось семплував Enya, а деколи граєш хардстайл і, скажімо так, «не дуже танцювальні лайви». До того ж, у тебе є ще релізи з нью-ейджем і нойзом. Маєш ще якісь музичні захоплення?

Мені подобається свіжий альбом Migos. З нього найбільше до вподоби треки Emoji A Chain і Too Playa.

Крім міксу для Resident Advisor, ти використав денсхолл у своєму міксі для програми Mosca на NTS Radio. Що тобі подобається в цій музиці?

Mosca попрохав мене зробити короткий мікс для його програми, тож я вирішив використати денсхольні ріддіми. Вплив ямайської техніки обробки звуку на сучасну західну музику безумовно величезний – надихатися цим можна нескінченно. Bake нещодавно затвітив: «Марк Ернестус якось сказав мені, що якщо ти не любиш реґґі – ти не можеш полюбити техно».

Лейбл Transatlantyk включив твою музику до компіляції “Polo House”, яка була спробою зібрати вершки з польського андеґраундного хаусу. Розкажи трохи більше про хаусну польську електроніку.

Я завше намагався не наближатись до краєчків якоїсь зі “сцен”. Принаймні, аби мене не можна було асоціювати лише з нею, слухаючи мої роботи. Зараз є багато діджейських угрупувань з самобутніми підходами до клубної музики: Syntetyk, Oramics, Mestiço, Bas, Szkalunek – і це якщо згадати декількох лише з Варшави. Успіх команди Brutaż підштовхнув багатьох людей робити щось подібне.

А кого вважаєш вартими уваги з вашої експериментальної сцени?

Ой, колективів і лейблів безліч, багатьох можна сміливо слухати: Bocian, Bôłt, Monotype, Pointless Geometry, Wounded Knife, Pawlacz Perski, Czaszka, Instant Classic, Latarnia, Magia, Mik Musik, Intruder Alert, Jasień, enjoy life, dym, Trzy Szóstki, Refined Production.

Ти став автором саундтреку для фільму «Всі ці безсонні ночі» (“Wszystkie nieprzespane noce”). Як гадаєш,  наскільки правдиво він показує сучасну Польщу?

Цей фільм – прекрасна, гарно зроблена добірка позитивних чи навіть ідеалізованих інтимних спогадів про момент, коли Польща переживає важкі соціальні та політичні проблеми.

Чим написання музики для кіно та театру відрізняється від написання треків для власних релізів?

Направду, для мене це не різні підходи. Написання музики – це відтворення (або створення) деяких дуже особливих моментів. Музика – це спосіб розповіді, і я завжди хотів розказати історію, складаючи такі маленькі шматочки.

Лейбл DUNNO Recordings починав з касет, а потім почав видавати музику на вінілі. Ти сам також перевипустив на вінілі свої старі треки з касет. Чи робитимеш колись навпаки?

Не думаю, що я зроблю колись навпаки: і платівка, і касета – чудові формати, з яких один не є кращим, а інший не є гіршим. Деякі треки ідеально лягають на 7-дюймову вінілову платівку, інші ж краще звучать на C60.

А як узагалі ставишся до вже минулої моди на лоу–фай у хаус-музиці? Чи можна порівнювати цей лоу–фай з твоїми ранніми релізами на касетах і треках в MP3, якістю 128 кбіт/с. ?

Такий лоу-фай швидко перетворився на надзвичайно пласке й нудне кліше.

На Discogs від 2008-го року твої релізи вказані від імені Lutek, а з 2011-го вже як Lutto Lento. Що відбулося у цей проміжок часу?

Різні музичні гурти й насичене шкільне життя.

Ти казав, що сьорбав ром Gaza Vybz, коли записував мікс для Resident Advisor. Що краще пити, слухаючи цей?

Я обрав би міцний гіркий лікер Fernet Amaro.



Інтерв'ю взяв Дарко Лісень.